Космос і українські імена в дослідженнях МАНівців Полтавщини (#Наша_незалежність #Марафон_30)
#Наша_незалежність #Марафон_30
Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначено, що Мала академія наук України організовує і забезпечує участь учнівської молоді в дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій та пошуковій діяльності.
З нагоди святкування 30-ліття відродження української державності Комунальний заклад Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наукучнівської молоді» провів низку заходів, з-поміж яких фізико-математичний та технічний науковий профіль був представлений щорічним обласним конкурсом з астрономії «Перлини зоряного неба». Слухачі та дійсні члени районних та міських наукових товариств області ретельно готували пошукові роботи, а під час наукової конференції презентували їх.
Олексій Рудь, учень Комунального закладу «Полтавський міський багатопрофільний ліцей № 1 імені І. П. Котляревського» (науковий керівник – учитель фізики Дергай Тамара Олександрівна), у ході виконання роботи про малі планети дослідив проблему космічних тіл, чиї назви прямо або опосередковано пов'язані з Україною; з’ясував поняття малої планети, частково подав історію дослідження даного феномену та зазначив про помітне закарбування українських імен у космосі.
Наводимо фрагмент доповіді юнака під час захисту його конкурсного дослідницького проєкту.
«Дослідження малих планет стало невід’ємною частиною роботи багатьох астрономічних станцій світу, зокрема й в Україні. Кримська астрофізична обсерваторія була дуже плідною в царині дослідження астероїдних поясів, відкривши 1285 малих планет. Їхназви, як не важко здогадатися, так чи інакше стосуються певних періодів розбудови нашої держави.
Назва певного космічного тіла на честь історичного діяча, митця, міста чи країни увічнює спадок тієї чи іншої культури або нації. Це величезний престиж та привід для гордості. Саме тому ми зібрали інформацію про малі планети, що прославляють Україну та представляють імена її відомих діячів на мапах Всесвіту.
Дослідження космонімів почнімо з географічних назв. Як би це кумедно не звучало, але чимало українських міст мають таких-собі космічних «близнюків». На мапах малих планет можна побачити назви містта історичних земель, з-поміж них: Україна, Київ, Полтава, Диканька, Одеса, Миколаїв, Херсон, Каховка, Кам’янка, Севастополь, Сімферополь, Лівадія, Керч, Ялта, Бахчисарай, Крим, Скіфія, Кіммерія, Пантікапей, Корсунія тощо.
Не важко помітити, що левова частка перелічених вище малих планет мають назви південноукраїнських міст. Це пов’язано з тим, що їх відкриття належить переважно ученим-астрономам Кримської астрофізичної обсерваторії, що, власне, пояснює таку закономірність. Попри це, дослідники не оминули й нашу Полтавщину, що не може не тішити».
Як бачимо з уривку доповіді юного науковця, українські топоніми потужно представлені в назвах космічних об’єктів. Принагідно хочеться згадати і про те, що у нашому обласному центрі діє Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна, яка входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки. Разом з кандидатом педагогічних наук, завідувачем відділу створення навчально-тематичних систем знань Національного центру «Мала академія наук України» Чернецьким Ігорем Станіславовичем ми мали нагоду помилуватися краєвидами території цієї обсерваторії в долині манесенької полтавської річечки Тарапуньки. Полтавська обласна Мала академія наук в перспективі планує проведення навчально-тренінгових занять в рамках Всеукраїнського проєкту «Відкрита освітня лабораторія» на базі Полтавської гравіметричної обсерваторії Інституту геофізики та під час літніх наукових шкіл в таборі «Ерудит» (Полтавська обл. Кременчуцький р-н с. Потоки).
І наостанок зазначимо, що вже за часів проголошення Незалежності України, а саме в 1992 р., поблизу Полтави, уведений в дію радіотелескоп УРАН–2, який входить в мережу радіотелескопів Академії наук України та має статус національного надбання України. За своїми технічними параметрами радіотелескоп Полтавщини посідає друге місце в світі. Його антена, що складається з 512 окремих відгалужень, займає площу 28 тис. м²; в інтерферометричному режимі має значну роздільну кутову здатність та високу чутливість.
Підготував заступник директора з навчально-виховної роботи, методист Полтавської обласної Малої академії наук Валерій БИКОВ.
Джерела та література:
- Рудь О. «Імена України в космосі» / дослідницький проєкт, Полтава, 2021.
- Сайт Полтавської гравіметричної обсерваторії [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://pgo.geoplanet.org/
