МАНівські розвідки як осягнення історичного розвитку нації (#Наша_незалежність #Марафон_30)

#Наша_незалежність #Марафон_30

2021-ий – рік святкування 100-літнього ювілею від дня народження Володимира Малика. Цей відомий майстер слова полтавської землі влітературно-мистецьких колах знаний як «Український Вальтер Скотт», «Козацький Дюма»,«поліський літописець». А вдячні лубенці з гордістю називають свого видатного земляка «чарівником з берегів Сули».

Історична проза Володимира Малика – унікальне явище в літературному процесі ХХ – початку ХХІ століть.  Концептуальні засади творчості письменника ґрунтувалися на актуалізації історичної пам’яті народу, висвітленні героїчних і трагічних сторінок рідного народу, вирішенні сьогочасних проблем суспільства крізь призму фактів з минулого.

Тож знаково, що  24 травня 2021 року Комунальний заклад Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді» провівобласний літературний конкурс «Відлуння заповітів земляків», щоб вшанувати пам'ять про славного лицаря – краянина Володимира Маликата довести, що історичну спадщину, козацькі звичаї та слово талановитого літописця української історіїбережуть та досліджують полтавські МАНівці.

Конкурсні роботи на розгляд журі подали 27 юних філологів-дослідників та літераторів Полтавщини. Відповідно до  розпорядження голови Полтавської обласної ради «Про присудження Премії Полтавської обласної ради імені Володимира Степанюка» № 159 від 24.06.2021 шість переможців стали лауреатами з врученням грошових винагород.

Пропонуємо вашій увазі фрагмент літературознавчої розвідки однієї  лауреатки, яка доводить, що для Володимира Малика, світосприйняття якого базувалося на почуттях власної та національної гідності, патріотизмі, історичній пам’яті, природним стало звернення до історичної романістики.  Актуальність дослідження старшокласниці зумовлена тим, що історична проза в наш час є одним із найпотужніших засобів збереження й утвердження національної ідентичності, виховання національної самосвідомості.

Величко Діана, учениця 10 класу Великобудищанського спеціалізованого закладу освіти І–ІІІ ступенів Великобудищанської сільської ради Полтавської області, у своїй роботі розкрила наукову і художню концепцію особи/образу автора в літературознавчомута мистецько-словесному набутку Володимира Малика. Дівчина зауважує: «Ми солідарні з думкою науковців, передовсім Ганни Максименко, що найповніше талант письменника Володимира Малика розкрився в жанрі історичного роману. Такий зразок епосу, на нашу думку, дозволив митцеві зреалізувати найзаповітніше бажання: „Одного хотів – побачити свою Україну вільною, незалежною, сильною…” [2, с. 266], адже власною „великою прозою” він виправляв „духовний хребет нашого народу”» [2,  с. 267].

Юна дослідниця помітила й акцентувала еволюцію В. Малика у зв’язку з його баченням авторства «Слова». Вона наголошує, що спочатку літературознавець із Лубен сповідував боярську версію, зазнавши впливу ученого з Сум Павла Охріменка, а згодом – князівську, позаяк він глибоко проникся поглядами Леоніда Махновця.

Основні результати проведеної розвідкидесятикласниця репрезентувала в наступних, на нашу думку, ґрунтовних висновках:

«В. Малик у своєму дослідженні «”Слово”та його автор»1) подав довідку про «Слово»-знавця (термін Володимира Кириловича) Леоніда Махновця, акцентуючи на огромі його наукового набутку та 2) накреслив шлях його пошуків автора «Слова».

За Маликом, який спирається головно на праці Л. Махновця:

1) автор повинен володіти всією інформацією, нагромадженою в «Слові»;

2) він мусить так чи так, але безпосередньо бути наближеним до Ігоря, а також і до Святослава київського;

3) ці близькі стосунки мають підтверджувати документи (обов’язково – періоду 1185 року);

4) кандидат в автори повинен бути сучасником подій, що лягли в основу художнього твору.

У результаті цієї та інших аналітично-пошукових операцій В. Малик переконується в правоті Л. Махновця стосовно автора «Слова». Ним був князь Володимир Галицький. Наш земляк рішуче, без найменшого сумніву, ставить ім’я князя Володимира Галицького на титульній сторінці виданого ним «Слова о полку Ігоревім» (Полтава, 1995; Київ, 1999)» [1,  с. 22].

Отже, історико-художні полотна Володимира Малика постають перед читачами як унікальний життєпис рідного народу, покликаний розбудити в українцях патріотичні почуття, власну національну гідність, відновити інтерес до правдивої історії.  Це спонукає сучасну талановиту молодь, окрилену літературною творчістю, до продукування власних художніх доробків, а юних науковців-початківців – до подальшого ґрунтовного дослідження набутку вітчизняного романіста в контексті європейської культури. Важливим наразі, на наш погляд, є й те, що неодмінним атрибутом і творчої спадщини полтавця, і аналізованої роботи юної дослідниці є просвітницько-виховна тенденція.

 

Підготувала КОВАЛЕНКО Лідія, заступник директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді».

Джерела та література:

  1. Величко Д. Образ автора «Слово про Ігорів похід» у художній та науковій концепції Володимира Малика / дослідницька робота. Полтава, 2021. 25 с.
  2. Малик В. Синя книга : щоденник (записки для себе). 1956–1998 / [упорядники: О. В., Н. О. Сиченко]. 2-ге вид., без змін. Полтава : ТОВ «АСМІ», 2011. 308 с.

Фотогалерея

foto
Обласний форум переможців Всеукраїнських та обласних масових заходів Малої академії наук України «Виховуємо наукову еліту»
Всi фото more

Опитування

Як часто Ви відвідуєте наш сайт?

Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН