Осіння школа християнської дипломатії
Як релігійно-культурна дипломатія сприяє розвитку порозуміння, діалогу та ефективній співпраці громад і різних соціальних груп – цьому навчали 12–15-річних учнів з 28 жовтня по 3 листопада 2016 року.
Осінню школу християнської дипломатії організували Національний центр «Мала академія наук України» і Тернопільська облдержадміністрація. За локацію обрали колегіум-інтернат «Знамення», що розташований у селі Зарваниця Тернопільської області.
Від позашкільного навчального закладу Полтавської обласної ради «Полтавська обласна Мала академія наук учнівської молоді» участь у школі християнської дипломатії взяли:
1.Мікелашвілі Каріна, учениця 11 класу Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області.
2.Одинець Юлія, учениця 9 класу Полтавської гімназії № 31 Полтавської міської ради Полтавської області.
3.Панченко Марія, учениця 9 класу Червонозаводської загальноосвітньої школи № 2 Лохвицької районної ради Полтавської області.
4.Шумейко Арсен, учень 9 класу Миргородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені Панаса Мирного Миргородської міської ради Полтавської області.
Для християн усього світу Зарваниця відома чудотворною іконою Божої Матері та цілющим джерелом, біля якого, за народними переказами, з’являлася Марія. Нині на цьому місці ‒Марійський духовний центр, який поряд з Києво-Печерською та Почаївською лаврами вважається провідним християнським центром України. Щороку сотні паломників приходять сюди на прощу. Відвідали це сакральне місце й учасники школи.
Для того щоб потрапити до школи, підлітки заповнювали анкети, де, зокрема, аргументували, чому хочуть взяти участь у проекті, і зазначали про свій досвід подолання конфліктів. Із 44 заявок організатори дібрали 23 учасники.
Зустрілися школярі з єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ Теодором Мартинюком, з яким говорили про віру, монашество, історію греко-католицької спільноти та структуру католицької церкви.
Розповідали учням і про видатних релігійних діячів, які відіграли важливу роль у відновленні миру, порозуміння у складних історично-політичних обставинах. Окрім пані Юлії і пана Григорія, допомагали школярам розкрити ці теми локальний координатор проекту «Інтеграція через діалог» Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» Галина Копилова і методист Херсонської МАН Наталія Козуб.
Серед яскравих прикладів християнської дипломатії спікери й учні школи наводили діяльність українського релігійного діяча Андрея Шептицького, який зробив вагомий внесок у розвиток УГКЦ. Митрополит, будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства.
Ще один український греко-католицький священнослужитель Омелян Ковч показав, що таке християнська дипломатія, при цьому навіть не стосовно християн.
А з листа польських єпископів до німецьких від 18 листопада 1965 року, за словами пана Григорія, розпочався процес європейського примирення після Другої світової війни та інтеграція Європи.
Після закінчення школи, використовуючи отримані навички та знання, учні у своєму краї мають реалізувати соціальний проект. Працюють учасники в командах: у кожній з них представники з різних областей.
Під час школи підлітки вже презентували ідеї своїх ініціатив, а після їх обговорення з колегами та спікерами сформували концепцію.
Мешканка Полтавської області тринадцятирічна Марія Панченко приїхала у школу, бо хотіла дізнатися, як можна поєднувати релігію та дипломатію. Також у дівчини залишилися гарні враження після двох МАНівських проектів, присвячених культурній дипломатії та культурі філософського діалогу, в яких Марія брала участь. Зазначила, що вони зацікавили її неординарним способом навчання; не таким, як у звичайній школі.
Реалізовуватиме Марія ініціативу під назвою «Поговоримо про» – своєрідний дискусійний клуб. Список тем для обговорення дівчина ще не сформувала, але хоче обов’язково поділитися інформацією і навичками, набутими під час трьох МАНівських шкіл. Аудиторія проекту – учні 6–11-х класів.
Учасники школи зізналися: поки що поняття «християнська дипломатія» для них є дещо абстрактним і не до кінця зрозумілим, але вони ґрунтовно засвоїли суть такої дипломатії – можливість вирішити соціальні конфлікти. А тут на допомогу, як стверджує Аріна Чорнобай, приходять основні цінності християнства – «взаємодопомога, взаєморозуміння та співчуття, – тобто ті цінності, що роблять людину людиною».
